Перейти до змісту

30. Глосарій, шпаргалка команд і поширені запитання

Work in progress

Ця глава — щоб швидко згадати слово, знайти команду й повернутися до роботи. Якщо налаштовуєте StudioFS уперше, почніть із вибору схеми, а не з копіювання всіх команд поспіль.

Короткий словник

Термін Що це означає на практиці
Том (volume) Спільний файловий простір StudioFS зі своєю структурою папок і налаштуваннями. У прикладах його назва — projectfs.
Монтування (mount) Підключення тому як диска або каталогу, з яким працюють звичайні програми.
Точка монтування Місце, де видно файли: наприклад, Z: у Windows або каталог у macOS. Це не адреса S3.
Клієнт Комп’ютер і запущений на ньому StudioFS, який працює з томом.
S3-сумісне сховище Сервіс, де StudioFS зберігає вміст файлів у власному форматі. Це може бути хмарний сервіс або ваше сховище.
Бакет (bucket) Контейнер об’єктів у S3. Його вміст не слід редагувати як звичайну папку проєкту.
Endpoint Адреса сервісу S3, через яку клієнт звертається до сховища.
Метадані Відомості про назви, папки, розміри й версії файлів. Саме відео чи вміст сцени — це дані, а не метадані.
PostgreSQL База спільних метаданих, через яку клієнти отримують інформацію про опубліковані зміни.
Локальна база метаданих Робоча копія метаданих на комп’ютері. Монтування використовує її, щоб не звертатися до PostgreSQL для кожної файлової операції.
Кеш Локальні дані на SSD: уже завантажені частини файлів і нові зміни, які ще можуть чекати передавання. Це не просто папка з тимчасовим сміттям.
Синхронізація Фонове передавання даних і поширення метаданих між клієнтами. Збереження у програмі й поява результату в колеги відбуваються не одночасно.
Знімок (snapshot) Зафіксований стан усього тому, який можна відкрити лише для читання й скопіювати звідти потрібні файли.
TTL / retention Строк зберігання знімка. У командах Snapshot v2 він відраховується від готовності Ready.
Резервна копія Незалежна копія потрібних даних, метаданих і ключів із перевіреним способом відновлення. Самого знімка для цього недостатньо.

Докладніше про зв’язок цих частин — у главі «Як це все працює?».

Шпаргалка команд

У прикладах projectfs — назва вашого тому, Z: — вільна літера диска Windows. У macOS замість неї використайте підготовлений каталог. Стан підтримки платформ перевірте в главі про вимоги та інструкції для Linux.

Що потрібно Команда Де прочитати подробиці
Подивитися версію studiofs --version Встановлення у Windows
Знайти довідку studiofs --help або studiofs mount --help Довідка саме вашої встановленої версії
Підключити том studiofs mount projectfs Z: Монтування
Задати ліміт кешу для монтування studiofs mount projectfs Z: --cache-size 500GB Кеш
Переглянути стан studiofs status projectfs Налаштування, стан і активність
Отримати докладніший стан studiofs status projectfs --verbose Та сама глава
Переглянути збережені налаштування studiofs settings Та сама глава
Зберегти типовий ліміт кешу studiofs settings --cache-size 500GB Та сама глава
Подивитися активність монтування studiofs perf Z: --count 5 Та сама глава
Відключити диск studiofs umount Z: Безпечне відключення
Створити знімок на сім діб studiofs snapshot projectfs create --ttl 7d Знімки
Переглянути знімки studiofs snapshot projectfs list Та сама глава
Перевірити розклад знімків studiofs snapshot projectfs policy show Та сама глава
Попередньо оцінити прибирання studiofs janitor projectfs --dry-run Обслуговування

Для знімка скопіюйте справжній ідентифікатор зі списку. Наприклад, якщо він projectfs.2026-08-12T14-07-09.482Z:

studiofs snapshot projectfs inspect projectfs.2026-08-12T14-07-09.482Z
studiofs smount projectfs projectfs.2026-08-12T14-07-09.482Z Y:

Y: має бути вільною окремою літерою. smount відкриває знімок лише для читання; після роботи використайте studiofs umount Y:. У кожній команді snapshot потрібно явно вказати назву тому; поточний том автоматично не визначається. Для невідомої або некоректної назви команда пояснить проблему й підкаже, що виправити. У smount назва тому також обов’язкова.

Команди, перед якими варто відкрити відповідну главу

studiofs init створює новий том і потребує параметрів сховища та PostgreSQL. Готовий приклад із поясненням параметрів є в главі про перший том. Для наявного тому на іншому комп’ютері потрібен studiofs discover, а не повторний init: дивіться підключення другого комп’ютера.

studiofs fsck projectfs перевіряє метадані й може запропонувати виправлення. Це не гарантовано пасивний звіт. Прапорець --repair дозволяє виправляти знайдене без інтерактивного підтвердження. Підготовку й обмеження описано в главі про обслуговування.

studiofs destroy projectfs — руйнівне видалення тому, а не відмонтування. Варіант --local залишає віддалені дані, але видаляє локальний стан і може знищити ще не передані зміни. Не використовуйте його як спосіб «освіжити кеш».

studiofs dump projectfs --path-to-dump ./projectfs-metadata.json експортує частину метаданих PostgreSQL. Цей JSON не містить самих файлів і не є повною резервною копією бази чи тому. load змінює цільову базу; порядок застосування й межі обох команд наведено в главі про перенесення метаданих.

Поширені запитання

Чи потрібен постійний інтернет?

Для отримання відсутніх даних потрібен доступ до S3, для поширення спільного стану — до PostgreSQL. Уже закешовані дані за певних умов можна читати під час розриву зв’язку, а локальні зміни можуть чекати відновлення мережі. Це не гарантія повноцінної автономної роботи. Деталі — у главі про поганий Wi-Fi.

Де кнопка «Синхронізувати зараз»?

Передавання відбувається у фоні; окремої публічної команди studiofs sync немає. Перевірте status, активність і помилки. На Windows, macOS і Linux mount автоматично намагається показати індикатор у треї або рядку меню, якщо графічне середовище доступне; окремого --tray не потрібно. Якщо індикатор не запустився, монтування продовжує працювати через CLI.

Файл збережено. Можна вимикати комп’ютер?

Спочатку збережіть роботу, дайте програмі завершити запис і дочекайтеся передавання змін. Червона пульсація індикатора означає активну синхронізацію — у цей момент краще зачекати. Один спокійний значок не доводить, що всі колеги вже отримали потрібну версію. Закрийте програми, що використовують том, і виконайте umount; якщо команда завершилася з помилкою, з’ясуйте причину перед вимкненням. Дивіться безпечне відключення.

Чому файли у хмарі, а SSD зайнятий?

StudioFS тримає потрібні дані близько до програм і накопичує нові зміни перед передаванням. Не видаляйте кеш вручну: там можуть бути єдині локальні копії ще не опублікованих даних. Як оцінити використання місця — у главі про кеш.

Змінив settings, а поведінка та сама. Чому?

settings зберігає типові параметри наступних монтувань, а не переналаштовує вже запущений процес. Явні параметри mount мають пріоритет. У CLI ця команда називається settings; команди studiofs prefs немає. Дивіться главу 22.

Знімок замінює резервну копію?

Ні. Знімок залежить від доступності потрібних метаданих, об’єктів і ключів того самого тому. Він також не підхоплює автоматично все, що ще лежить неопублікованим у локальному кеші. Для аварій потрібні незалежні резервні копії з перевіреною процедурою відновлення.

Після розриву зв’язку треба знову виконати init чи discover?

Звичайне відновлення мережі не потребує нового тому. Перевірте VPN, доступність S3 і PostgreSQL, стан клієнта та вільне місце. Якщо монтування зупинилося, з’ясуйте причину й підключіть наявний том через mount. discover призначений для підготовки клієнта до наявного тому; повторний init не є ремонтом синхронізації. Якщо проблема лишилася, перейдіть до діагностики.


Зміст · English · ← Попередня