Перейти до змісту

03. Можливості, обмеження та системні вимоги

Work in progress

StudioFS уже вміє головне: підключати спільне сховище як звичайний диск, читати великі медіафайли без повного завантаження й передавати зміни між комп’ютерами. Але це ще молодий проєкт, тому про обмеження краще знати до того, як ви перенесете туди всі свої проєкти.

Що вже працює?

  • Спільний файловий простір. Кілька комп’ютерів працюють із тими самими файлами й папками. Не потрібно підтримувати окрему копію проєкту на кожному робочому місці.
  • Часткове читання. Можна відкрити великий файл, не завантажуючи його повністю. StudioFS отримує потрібні частини з S3, а прочитане залишає в локальному кеші.
  • Локальний запис і фонова синхронізація. Програма зберігає зміни на вашому комп’ютері, а StudioFS завантажує їх у сховище та публікує для колег у фоновому режимі.
  • Сумісність зі звичайними програмами. Для будь-якої програми StudioFS виглядає як звичайний локальний диск. Нічого змінювати чи встановлювати додаткові плагіни не потрібно. Якщо програма вміє працювати з файлами на локальному диску, вона зможе працювати й зі StudioFS — чи то DaVinci Resolve, Flame, Nuke, чи будь-який інший застосунок.
  • Self-hosted. Ви самі обираєте S3-сховище й сервер PostgreSQL. Прив’язки до одного хмарного провайдера немає.

На чому запускається?

Система Що потрібно
Windows WinFSP
macOS macFUSE
Linux libfuse3

На macOS основний варіант зараз — macFUSE.

StudioFS — консольна програма. Для встановлення знадобиться вміння запускати команди в терміналі, але знати Rust або адмініструвати сервери на професійному рівні не потрібно.

Що потрібно для спільного сховища?

S3-сумісне сховище для самих файлів і PostgreSQL для метаданих. Їх можна розгорнути на власних серверах або скористатися готовими хмарними сервісами.

Усі комп’ютери мають мати доступ до цих служб. PostgreSQL краще підключати через приватну мережу на кшталт Tailscale або NetBird. Відкривати порти PostgreSQL безпосередньо в інтернет — не найкраща ідея. Але якщо ви полюбляєте екстрим, то хто ми такі, щоб вам заважати? Якщо спробуєте, поділіться, будь ласка, досвідом: скільки прожила ваша база?

Якщо хочете розгорнути S3-сховище самостійно, ми тестуємо StudioFS у зв’язці з RustFS та NGINX. Інші S3-сумісні рішення теж мають працювати, але ми ще не встигли їх перевірити. Із комерційних провайдерів S3-сумісного сховища StudioFS протестовано з Backblaze B2 та Wasabi. Згодом розширимо список перевірених сервісів.

На кожному робочому комп’ютері також потрібне місце під локальний кеш, бажано на NVMe SSD. Типовий ліміт кешу — 100 GB, але його можна змінити за потреби. Це не означає, що StudioFS одразу займе всі 100 GB. Локальний кеш поступово зростатиме від нуля до встановленого ліміту. Коли місця стане замало, StudioFS почне видаляти старі закешовані дані (не з основного сховища!), щоб звільнити місце для нових. А ще StudioFS намагається залишати щонайменше 10% вільного місця на фізичному диску, де розміщено кеш, і за потреби очищує кеш. Щоб ваш SSD не перетворився на гарбуз (і не почав страшенно гальмувати).

Про які обмеження варто пам’ятати?

  • Синхронізація не миттєва. Після збереження файлу колеги можуть ще деякий час бачити попередню версію. Потрібен час, щоб завантажити змінені частини файлу до S3 та опублікувати оновлення.
  • Одночасне редагування одного файлу — не магія. StudioFS не об’єднує автоматично різні правки. Розподіляйте роботу між художниками так само, як у звичайному медіапайплайні.
  • Повноцінного офлайн-режиму немає. Із кешованими даними частково можна працювати без мережі, але нові файли із S3 не завантажаться, а зміни не дійдуть до команди, поки ви не оплатите інтернет або не підключитеся до Wi-Fi сусіда.
  • Оновлення можуть порушувати сумісність. StudioFS активно розробляється, і старі клієнти або тестові томи не завжди будуть сумісні з новою версією.
  • Працює навіть на скромному обладнанні. Наша команда тестерів із різних країн разом зробила музичний кліп — монтаж, кольорокорекцію та VFX. І всі вони працювали з матеріалами, що фізично лежали на одному старому SSD, підключеному через USB до маленького сервера вдома у колориста. На сервері працював RustFS у Docker, а вся команда отримувала доступ до файлів через StudioFS. Єдина проблема, яку виявив цей експеримент, — RustFS перестає працювати, якщо кіт колориста на ім’я Філя перегризає кабель, яким підключено диск, який він використовує. Кіт не був голодний — йому просто було нудно. Але краще так не робити, бо щастя не вічне.

І ще про безпеку: StudioFS автоматично шифрує вміст файлів у S3, але локальний кеш і метадані PostgreSQL не шифруються самим StudioFS. Захист робочих комп’ютерів і сервера залишається вашим завданням. Або заведіть нарешті штатного сисадміна.

StudioFS не замінює резервне копіювання. Перед роботою з важливими матеріалами перевірте свій пайплайн і зробіть незалежний бекап. А краще два або три.

Що далі?

У наступній главі порівняємо StudioFS з LucidLink та іншими рішеннями. Бо іноді краще взяти готовий інструмент, а іноді — зібрати свій. З блекджеком, як домовлялися.


Зміст · English · ← Попередня · Наступна →