14. Підключаємо том — studiofs mount¶

Work in progress

Том уже створено, але монтажна програма ще не знає, де шукати матеріали. Підключимо його до файлової системи комп’ютера: у Windows він з’явиться як диск із літерою, а в macOS чи Linux — як папка. Саме це робить команда studiofs mount.

Windows: обираємо вільну літеру¶

Відкрийте PowerShell і виконайте:

studiofs mount myvolume Z:

myvolume — ім’я тому, а Z: — місце, де його побачать програми. Виберіть літеру, яку ще не використовує інший диск або мережеве підключення. Якщо Z: зайнято, можна взяти, наприклад, S:.

У Windows літеру потрібно передавати явно. Для цієї команди шлях на кшталт C:\Projects не замінює літеру диска. Ім’я тому не додається до Z:: коренем підключеного простору буде Z:\.

Відкрийте Провідник і перейдіть до Z:\. Новий том може бути порожнім — це нормально. Він не повинен одразу містити відео про котів, хоча іноді дуже хочеться почати саме з нього.

macOS і Linux: обираємо папку¶

На macOS використайте каталог /Volumes/Studiofs, підготовлений у попередній главі:

studiofs mount myvolume /Volumes/Studiofs

StudioFS додає ім’я тому до переданого шляху, якщо його остання частина ще не збігається з цим ім’ям. Фактична точка буде /Volumes/Studiofs/myvolume. У Linux використайте папку у своєму домашньому каталозі:

studiofs mount myvolume /mnt/StudioFS

Обидві команди створюють точку монтування з назвою тому. Виконайте команду для своєї системи.

StudioFS намагається створити потрібні каталоги самостійно. Оберіть окрему папку для підключення, без ваших робочих файлів. На macOS перевірте, що маєте права запису в /Volumes/Studiofs; інструкцію з підготовки прав наведено в главі 11. У Linux використовуйте папку, до якої ваш користувач має доступ.

У Linux за замовчуванням підключений том може відкрити лише користувач, який запустив монтування; навіть root і служби під іншим обліковим записом отримають відмову. Якщо файли потрібні іншому локальному обліковому запису (наприклад, демону рендер-вузла або спільній папці Samba), додайте --allow-other. Звичайні права доступу до файлів для таких користувачів і далі діють. Якщо ви монтуєте не від root, у /etc/fuse.conf має бути рядок user_allow_other; інакше StudioFS зупиниться з помилкою, яка називає цей рядок. Щоб зробити це типовим налаштуванням, виконайте studiofs settings --allow-other; --allow-other=false вимикає його знову.

На macOS відкрийте Finder, натисніть ⌘⇧G і введіть /Volumes/Studiofs/myvolume. На Linux відкрийте /mnt/StudioFS/myvolume у файловому менеджері. Системні засоби різні: macOS використовує macFUSE, Linux — libfuse3.

Чому термінал не повернув запрошення?¶

Бо він зараз тримає підключення. За замовчуванням mount працює у передньому плані: процес залишається активним, а вікно термінала зайняте. Поки він працює, відкрийте інше вікно термінала або файловий менеджер для перевірки диска.

Той самий режим можна вказати явно:

studiofs mount myvolume Z: --foreground

На macOS чи Linux замість Z: передайте свій шлях. Для першого запуску цей режим зручний: повідомлення про проблеми видно відразу. Не закривайте вікно, сподіваючись, що диск залишиться підключеним.

Для щоденної роботи є фоновий режим:

studiofs mount myvolume Z: -d

На macOS:

studiofs mount myvolume /Volumes/Studiofs -d

На Linux:

studiofs mount myvolume /mnt/StudioFS -d

-d — скорочення для --detach. StudioFS запускає окремий процес, і терміналом знову можна користуватися. --foreground і --detach разом передавати не можна.

Команда повертає керування, коли том уже приймає запис, зазвичай за секунду-дві. Якщо синхронізація із сервером триває довше за 10 секунд, команда однаково завершується й повідомляє, що доступ на запис ще очікується. До того файли можна читати, але створення чи зміна файлів завершується помилкою «Permission denied».

Фоновий режим не встановлює системну службу й не налаштовує автоматичне підключення після перезавантаження. Журнали фонового процесу зберігаються в каталозі logs кореня клієнта, за замовчуванням — ~/.studiofs/logs/.

Перевіряємо, що бачимо саме том¶

Після запуску відкрийте диск або папку й перегляньте їхній вміст. У другому терміналі можна виконати:

Get-ChildItem Z:\

На macOS:

ls -la /Volumes/Studiofs/myvolume

На Linux:

ls -la /mnt/StudioFS/myvolume

Для перевірки запису створіть через Провідник чи файловий менеджер папку mount-check, переконайтеся, що вона з’явилася, і видаліть її. Порожній том після цього знову буде порожнім. Якщо ви свідомо підключили його з --read-only, створення папки має бути заборонене — це очікувана поведінка.

На macOS і Linux сама наявність каталогу ще не доводить, що том підключено: каталог може залишитися після відключення. Переконайтеся, що запуск завершився без помилки й процес підключення продовжує працювати. Якщо термінал повідомив про невдалий запуск, не починайте копіювати матеріали в цю папку: вони можуть потрапити у звичайний локальний каталог.

Зберегти файл і передати його команді — різні події¶

Коли програма зберігає файл на підключений том, StudioFS спочатку приймає зміни локально. На цьому ж підключенні вони доступні одразу. Вміст передається в S3, а спільні метадані публікуються у фоні; інші комп’ютери побачать результат після синхронізації.

Тому закритий файл, успішне збереження або поява папки mount-check не підтверджують завершення публікації для колег. Не вимикайте комп’ютер одразу після великого експорту лише тому, що монтажна програма вже закрила вікно прогресу.

За наявності графічного середовища StudioFS автоматично намагається показати індикатор у системному треї або рядку меню. У поточній реалізації це передбачено для Windows, macOS і Linux; фактична видимість залежить від графічного середовища. Окремий параметр --tray для mount не потрібен. Якщо графічний індикатор недоступний, підключення може працювати через командний рядок.

Червона пульсація означає, що локальні зміни ще потребують синхронізації. Анімований синьо-жовтий прапор з’являється після підтвердження завершення передавання прийнятих змін і метаданих. Відсутність індикатора або застарілий стан нічого такого не підтверджують. Навіть після підтвердження програма може знову щось записати.

--detach сам по собі не гарантує появи індикатора. Його наявність не є умовою роботи фонового підключення.

Як завершити першу спробу¶

Закрийте програми, які працюють із томом. Для підключення у передньому плані натисніть Ctrl+C у його терміналі й дочекайтеся завершення процесу.

Фонове підключення відключають окремою командою. У Windows:

studiofs umount Z:

На macOS передайте фактичний шлях із назвою тому:

studiofs umount /Volumes/Studiofs/myvolume

На Linux:

studiofs umount /mnt/StudioFS/myvolume

Дочекайтеся завершення команди. Детальніше про відключення та завершення роботи поговоримо в окремій главі; примусове завершення процесу не варто робити звичним способом прибрати диск.

У наступній главі покладемо на новий том перші файли й перевіримо, як вони проходять шлях від локального збереження до хмари.

Зміст · English · ← Попередня · Наступна →